Сегодня очень необычный день
Конечно, с этим днём не поздравляют
На нём, скорее, грусти тень
И многие о нём совсем не знают
Не все мы здесь сегодня собрались
Кого уж нет, а кто-то встать не может
А те, кто здесь, соседу улыбнись!
И он в ответ – пусть улыбнется тоже!
Хотя бы в этот день, пусть будет так!
В обычной жизни редко так бывает
Ты улыбнешься, а в ответ – чудак!
Ведь инвалид же! А гляди к, не унывает….
Да, так оно…. Кому-то улыбнусь.
Кого-то ободрю, стихом иль словом.
А за кого-то, просто помолюсь
Со всем усердием – и улыбаюсь снова.
Ведь это всё, что сделать я могу
Коляска мой удел и недвижимость
Но счастлив я! Ведь я душой бегу
Туда где благодать, и Божья милость!
Комментарий автора: Со мной всё в порядке. Это я ко дню инвалида черкнул. У нас в спортивном комплексе для них праздник делали.Они там свободно
общались, песни пели, стихи читали.Кто что может в общем.
Саша Чернов спросил - есть у тебя что нибудь к такому дню?
Сейчас, говорю, будет! Взял про него же самого и написал)))))
Этот стих он сам прочитал на празднике. Сашу в нашем районе многие
знают и любят. Стойкий он парень!
Анатолий Татаркин,
Ханты-Мансийск, Россия
Родился 1 января 1935 года, живу в городе Ханты-Мансийске.
Прочитано 5944 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.